Дії військовослужбовця, під час поранення, як отримати довідку про обставини справи та виплати.

Виплати за поранення

Види виплат: 1) грошове забезпечення військовослужбовця;

2) виплата так званих бойових, тобто додаткової винагороди в сумі 100 тис. грн відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 (здійснюється за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, а також перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської );

3) одноразова грошова допомога, згідно зі ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей та постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975 ( розмір такої виплати залежить від того, якими є наслідки отриманого поранення.)

Розмір одноразової допомоги:

-400-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи. Тобто у 2023 році це 1 073 600 грн.

-300-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи (805 200 грн у 2023 році).

-250-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (671 000 грн у 2023 році).

-У разі отримання військовослужбовцем поранення під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, розмір виплати визначений постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, та може становити 70-кратний розмір (187 880 грн) або 50-кратний (134 200 грн) розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Документи необхідні для отримання виплат:

– Направлення або заяву на проведення військово-лікарняної комісії.

– Паспорт громадянина України та його засвідчену копію.

– Заяву, написану власноручно, про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з пораненням чи інвалідністю.

– Копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення. Цей документ має доводити, що військовий отримав поранення на полі бою, а не сам наніс собі ушкодження;

– Довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення.

– Довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності.

– Якщо ви належите до рядового чи сержантського складу, необхідно пред’явити військовий квиток та його засвідчену копію, а також довідку про проходження військової служби.

– Для офіцерів – посвідчення або військовий квиток офіцера запасу та його копію і витяг з послужного списку.

– Всі наявні медичні документи, що характеризують стан вашого здоров’я до початку проходження військової служби, під час проходження військової служби та після звільнення.

– Документи військово-лікарської експертизи: свідоцтво про хворобу, довідку військово-лікувальної комісії, оригінали та їхні засвідчені копії.

– Довідку про обставини травми або її засвідчену копію та/або засвідчену копію Акта про нещасний випадок.

– Посвідчення учасника бойових дій та його засвідчену копію.

– Якщо ви брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, необхідно пред’явити посвідчення та його засвідчену копію.

Алгоритм дій під час поранення:

✅Пораненого евакуйовують до лікарні.

✅Командир в/ч оформлює Направлення до госпіталя та пересилає його туди.

✅Командир в/ч видає Наказ про проведення розслідування щодо обставин поранення та призначає для цього уповноваженого офіцера.

✅Уповноважений офіцер збирає пояснення пораненого і свідків та складає Акт розслідування.

✅ На підставі Акту розслідування начмед готує Довідку про обставини травми.

✅Командир в/ч підписує Довідку про обставини травми та направляє її в госпіталь.

✅Якщо командир не видав довідку – напишіть рапорт на нього з проханням провести розслідування і видати довідку. До рапорту можна додати пояснення про обставини поранення, за можливості додати пояснення свідків, що були поруч під час поранення.

✅Якщо командир протягом 15-30 днів після рапорту не видав довідку чи відмовляється це робити – подайте рапорт про оскарження дій командира до штабу оперативного командування, якому підпорядковується в/ч.

✅ Лікуваня у госпіталі.

✅ У день виписки завідуючий відділення госпіталя видає Виписний епікриз.

✅ Після завершення лікування Вам потрібно отримати Направлення на ВЛК:

Якщо стан здоров’я дозволяє – прибувайте до в/ч та просіть у командира

✅ Направлення на ВЛК (якщо не видає, написати рапорт на його ім’я).

Якщо стан здоров’я не дозволяє – просіть направлення у завідувача відділення госпіталю чи районного ТЦК та СП.

✅Проходження ВЛК, за результатами якого виноситься:

Постанова ВЛК про причинний зв’язок поранення – видається на основі Довідки про обставини травми. Без Довідки ви не отримаєте висновок ВЛК про те, що поранення пов’язане із захистом Батьківщини. Якщо ви пройшли ВЛК без Довідки, можна потім просити про повторне ВЛК для встановлення причинного зв’язку поранення після отримання Довідки.

– Постанова ВЛК про потребу надання відпустки для лікування – ВЛК може визначити потребу у наданні відпустки за станом здоров’я на 30 днів. Надалі на підставі окремих постанов ВЛК відпустка може бути продовжена ще до 2 разів по 30 днів. Відпустку надає командир в/ч на підставі Постанови ВЛК.

– Постанова ВЛК про ступінь придатності до служби – виноситься відразу або після закінчення відпустки.

– Отримайте на руки Виписний епікриз, Свідоцтво про хворобу, документи з Постановами ВЛК.

– За можливості намагайтесь отримати будь-які інші медичні документи, які оформлюються щодо вас.

✅Якщо ВЛК визнало вас придатним для подальшого проходження служби:

Повертайтесь до в/ч та пишіть рапорт про прибуття по закінченню лікування.

Ви маєте право на оформлення статусу УБД (див. окрему інструкцію).

Ви можете спробувати податись на МСЕК для визначення відсотку втрати працездатності та отримання компенсації.

✅Якщо ВЛК визнало вас непридатним для подальшого проходження служби (або визнало придатним, але є підстави вважати, що ви певною мірою втратили працездатність):​

Отримайте від командира в/ч направлення до МСЕК (якщо не надає – напишіть рапорт на його ім’я). За направленням також можна звернутись до сімейного лікаря.

✅Зверніться до районної лікарні чи місцевого воєнного госпіталя з проханням скликати МСЕК, уточніть там необхідний перелік документів.

МСЕК за наявності підстав видає Довідку про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку або визначає відсоток втрати працездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги залежно від групи інвалідності та відсотку втрати працездатності.

✅Якщо у вас встановили групу інвалідності, після отримання на руки Довідки МСЕК зверніться до органу соцзахисту населення за місцем реєстрації з проханням видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Для отримання консультації чи допомоги адвоката, звертайтеся в особисті повідомлення, або за номером телефону.

Відгуки

previous arrow
photo_2022-07-22_21-13-05
next arrow

Відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану.

Чи може роботодавець самовільно відправляти працівника у відпустку без збереження заробітної плати?

Війна змінила наше життя. Внесла свої корективи та нові реалії у різні сфери життя.

В тому числі і у трудові відносини, в тому числі і у питанні стосовно відпусток.

Законодавчими актами, що регулюють питання надання та отримання відпусток є: Закон України “Про відпустки” та Кодекс законів про працю України.

Однак, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, діють обмеження та особливості організації трудових відносин.

Цей Закон діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність із дня його припинення або скасування, крім ч. 3 ст.13 Закону  України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані зазначеним Законом.

Протягом дії воєнного стану  роботодавець звільнений від обов’язку щодо надання працівнику відпустки тривалістю більш ніж  24 календарні дні, коли більша тривалість відпустки передбачена працівнику законодавством, колективним і трудовим договором.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівнику тривалістю 24 календарні дні, що певною мірою відповідає  нормам статті 6 Закону України “Про відпустки” та статті 75 Кодексу законів про працю України, які встановлюють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається. Тобто, працівнику має бути надана відпустка після закінчення дії воєнного стану.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не призупиняє і  не скасовує норму статті 9-1 Кодексу законів про працю України, згідно  якої підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

На прохання працівника роботодавець може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч.1 ст. 26 Закону України “Про відпустки” протягом періоду дії воєнного стану. Самовільно роботодавець не може відправляти працівника у відпустку без збереження заробітної плати.

Роботодавець має право надати працівнику в період дії воєнного стану відпустку тривалістю понад 24 календарних днів за рахунок власних коштів. Надання відпустки більшої тривалості є правом, а не обов’язком роботодавця.

Згідно ст.10 ЗУ “Про відпустки” роботодавець може, надавати відпустку поза графіком. Але це його право, а не обов’язок. Крім того, може видати наказ про відправлення у відпустку, якщо сам працівник не хоче йти на відпочинок за графіком.

Також, роботодавець  має право відмовити у щорічній або іншій відпустці, якщо працівник працює на об’єкті критичної інфраструктури і заміни йому немає. Згідно частини другої ст. 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, виняток становлять відпустки: у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Роботодавець може призупинити трудовий договір із працівником або запропонувати йому простій, якщо підприємство не має змоги функціонувати під час воєнного стану.

Також Державна служба України з питань праці  звертає увагу, що відповідно до статті 141 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати роботу працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови праці та побуту.

Отже, роботодавець має право надати працівникам в період дії воєнного стану основні оплачувані щорічні відпустки тривалістю не більше ніж 24 календарні дні. При цьому враховуються особливостей організації праці та умов господарської діяльності в межах своїх повноважень

Проте, працівник може отримати відпустку тривалістю понад 24 календарні  дні  за рахунок власних коштів за згодою  роботодавця. Рішення про надання додаткових, порівняно із законодавством трудових пільг, повинно прийматися органами управління  підприємства, установи, організації  відповідно до їх повноважень.

Для консультації, надання правової допомоги та захисту Ваших прав та інтересів у суді телефонуйте мені 050-085-95-14

Оскарження висновку військово-лікарської комісії

” До військової служби придатний…”

Як оскаржити висновок військово-лікарняної комісії? Куди звертатися у разі оскарження? Які хвороби є підставою для звільнення від служби? На всі ці питання я відповім Вам у цій статті.

Проходження військово- лікарняної комісії та її оскарження регулюється Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» ( далі- Положення).

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов’язаних. Установлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Таким чином, незалежно від стану здоров’я, військовозобов’язаний має пройти медичний огляд. За результатами огляду буде визначено ступінь придатності до військової служби.

Перелік захворювань, що визначають ступінь придатності до військової служби міститься у додатках до Наказу №402 від 14.08.2008 року.

Термін дії довідки

Відповідно до п. 3.8 р.ІІІ Положення Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Які є способи оскарження?

Відповідно до пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Відповідно до пункту п.2.1 глави 2 розділу І Положення Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов’язкові до виконання.

Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у ЗСУ та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в ЗСУ.

ЦВЛК Міністерства оборони України розташована у м Київ, вул. Госпітальна, 16.

Відповідно до пп 2.3.2 п. 2.3 г. 2 розділу I Положення Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються голові ЦВЛК.

Відповідно до підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, у разі незгоди із прийнятим рішенням оскаржити прийняте рішення ВЛК можна як до вище стоячого органу так  і звернувшись до адміністративного суду.

При подані заяви про перегляд рішення ВЛК до вище стоячого ВЛК або ЦВЛК необхідно зазначити всі наявні обставини справи (надати пояснення з чим саме Ви не погоджуєтесь і чим це підтверджується) та долучити всі наявні документи, які були видані ВЛК, яке переглядається.

Таким чином, при проходженні медкомісії у районній ВЛК, то заяву про перегляд оскаржуваної постанови та довідки необхідно подавати до обласної ВЛК, якщо у обласній ВЛК, то заяву подавати до ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

 Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Обмежено придатний у мирний час, але придатний у воєнний час

Варто звернути увагу, що відповідно до п. 6.35 Положення, У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин – у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров’я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров’я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань – повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки за станом здоров’я записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров’я, і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.

Якщо після продовження відпустки за станом здоров’я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов’язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Також звертаю Вашу увагу, що наразі в Україні діє воєнний стан, а це означає, що у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову “придатний до військової служби”.

Тобто, якщо у мирний час було встановлено «обмежено придатний», то у воєнний час може бути «визнано придатним до військової служби».

Як правильно вимагати лікування?

Відповідно до підпункту б пункту 6.1. глави 6 розділу І Положення Направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних установ за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Відповідно до підпункту пункту 6.4. глави 6 розділу І Положення у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які визначають у мирний час непридатність до військової служби з винятком з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежений придатність у воєнний час (пункти “а”, “б” статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час – непридатність до військової служби за винятком з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби рішенням начальника військової лікувальної установи на підставі подання начальника лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичної книги), яка засвідчується підписом начальника військової лікувальної установи.

Відпустка за станом здоров’я або звільненні від виконання службових обов’язків

Відповідно до пункту 6.5. глави 6 розділу І Положення для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров’я або звільненні від виконання службових обов’язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

Відповідно до пункту 6.6. глави 6 розділу І Положення військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.

Таким чином, якщо є погіршення стану здоров‘я з моменту останнього проходження ВЛК необхідно звернутись до командира військової частини та медичної частини із рапортом.

Долучити медичні документи (при наявності всі медичні документи) та пройти повторно медичну комісію ВЛК. У рапорті необхідно поскаржитись про погіршення стану здоров‘я (описати які саме є скарги) та вимагати надати направлення на медкомісію. 

Що робити якщо командир військової частини ігнорує звернення чи надав письмову відмову у проходженні медкомісії?

Можна звернутись із скаргою до начальника органу військового управління.

У скарзі слід зазначити змісту порушення з боку командира військової частини або до адміністративного суду.

Додатково можна зателефонувати на гарячу лінію Міністерства оборони України. Офіційні номери телефонів знаходяться на сайті Міністерства оборони України.

Ваше звернення зареєструють, зазначать номер Вашого звернення та повідомлять як і коли можна отримати результати розгляду Вашої скарги.

Якщо у Вас є додаткові питання чи потрібна моя допомога можете написати мені на електронну пошту, або зателефонувати.

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗА ПОШКОДЖЕНІ ТА РУЙНУВАНІ ОБ’ЄКТИ НЕРУХОМОГО МАЙНА

На даний час ще не має чіткого механізму відшкодування компенсації шкоди, завданої збройною агресією Росії. Однак, вже зараз постраждалим важливо належним чином підготуватися до стягнення збитків у майбутньому.

В цьому напрямку вже є певні кроки. Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі – Порядок), на даний момент затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

Оцінку збитків планується довірити суб’єктам оціночної діяльності відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Тобто незалежним експертам.

Основні показники, які будуть оцінюватися при визначенні шкоди:

-вартість зруйнованого та пошкодженого житла, яке потребує відновлення;

-фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства;

-фактичні витрати на здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації;

-вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини;

-вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва.

Право на компенсацію матимуть громадяни України, які є: 

  • власниками пошкодженого та/або зруйнованого житла;
  • інвесторами у житлове будівництво, якщо вони отримали право на виконання будівельних робіт, але не ввели будівлю в експлуатацію;
  • членами житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру чи інше приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
  • а також спадкоємці осіб усіх зазначених вище категорій.

Куди звертатися:

Поліція. Звернутися до поліції з заявою про злочин із доказами руйнування чи пошкодження майна та отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Застосунок «Дія». За допомогою послуги «Пошкоджене майно» можна повідомити про факти пошкодження чи знищення нерухомості внаслідок дій військових рф.

У меню «Послуги» мобільного додатку Дія обрати пункт «Пошкоджене майно» та заповнити відповідну форму. Для цього знадобляться, зокрема:

  • дані щодо пошкодженого об’єкта (тип об’єкта нерухомого майна; загальна площа нерухомого майна; адреса (місцезнаходження) нерухомого майна тощо);
  • відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності)
  • контактні дані особи.

Якщо інформація про об’єкт наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, необхідна інформація про майно відобразиться автоматично. У разі відсутності такої інформації про об’єкт у згаданому реєстрі, особа матимете змогу внести інформацію в ручному режимі.

Після заповнення форми та її реєстрації можна завантажити заяву у форматі PDF або отримати її на електронну пошту.

Заяву також можна подати на Порталі Дія за тією ж схемою.

ЦНАП / Нотаріус. Із аналогічною заявою на компенсацію за пошкоджене через бойові дії майно можна звернутися і офлайн – до одного з центрів надання адміністративних послуг чи будь-якого нотаріуса.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

1) встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

2) заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

Подача інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання або перебування особи.

«Київ Цифровий». У застосунку будь-хто може надати свідчення про пошкоджені та зруйновані через війну будинки чи інші об’єкти по всій України, а також повідомити про особисті матеріальні втрати через агресію рф.

Також, необхідно перевірити наявність документів про право власності на зруйноване або пошкоджене майно (квартиру, будинок, офіс, складські та виробничі приміщення) та інші документи, в яких зазначені характеристики майна, наприклад, технічний паспорт, описи, креслення тощо.

Фіксація руйнування або пошкодження майна

Перш за все переконайтеся, що це безпечно.

1. Зробити фото чи/та відео

– Ввімкніть відеозапис на вашому пристрої (телефон, фото- чи відеокамера) та назвіть:

  • своє прізвище, ім’я, по-батькові;
  • паспортні дані (за можливості);
  • дату і час зйомки (рекомендуємо також зафіксувати на відео екран іншого пристрою, де буде зазначено дату та час зйомки, наприклад, наручний годинник);
  • точне місце зйомки (населений пункт, вулиця, номер будинку).

–Наведіть камеру на себе, щоб зафіксувати, що відеозйомку проводите саме ви. Якщо ви проводите зйомку разом з іншими особами, запишіть таких осіб та інформацію про них на відео.

– Проведіть зйомку руйнування/пошкодження, під час якої опишіть словами всю інформацію, якою ви володієте. Зазначте про дату, час та всі відомі вам обставини пошкодження/руйнування майна, інформацію про власника майна. Окрім відеозапису, рекомендується зробити детальні фото пошкоджень/руйнувань.

Таку фіксацію може здійснити як власник майна, так і будь-яка інша особа, яка в подальшому може стати свідком та особисто підтвердити обставини пошкодження/руйнування майна.

2. Складення документу за участю свідків

Інші особи могли стати свідками обставин руйнування або пошкодження майна. У такому разі варто викласти у письмовому документі (протоколі, акті) за підписами таких свідків відому їм інформацію (дату, час та всі відомі обставини пошкодження/руйнування майна, інформацію про власника майна).

Протокол/акт складається у довільній формі, однак обов’язково повинен містити інформацію про дату, час та місце його складення, паспортні дані, місце проживання та контактну інформацію осіб, що підписують такий документ. Свідки також можуть дати свої письмові пояснення щодо відомих їм обставин пошкоджень/руйнувань.

Якщо поруч з вашим майном знаходились камери відеоспостереження, які могли зафіксувати момент влучення снаряду, виникнення пожежі тощо, спробуйте отримати записи з таких камер для їх подальшого використання в якості доказів.

3. Складення документів за участю компетентних органів

За можливості рекомендуємо викликати представників відповідної райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування для складення акту щодо руйнування/пошкодження майна.

В разі виникнення пожеж та аварій на місце, як правило, виїжджають представники Державної служби з надзвичайних ситуацій, які можуть також скласти акт про пожежу із зазначенням її причини (обстріл, бомбардування). До такого акту вносяться відомості, зокрема, про дату, час, місце виникнення пожежі, опис знищеного та пошкодженого майна, прямі та побічні збитки від пожежі, причину пожежі тощо. Обов’язково подбайте про отримання копії такого акту.

Також потрібно викликати поліцію для складення протоколу та фіксації в ньому руйнувань/пошкоджень майна. Також необхідно подати до правоохоронних органів заяву про злочин та отримати відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. В рамках кримінального провадження в подальшому можуть проводитись слідчі дії, призначатись експертизи для встановлення причин пошкоджень, обставин їх виникнення та оцінки економічних втрат.

4. Збір матеріалів, опублікованих у засобах масової інформації

Якщо засоби масової інформації, Інтернет видання, телеграм канали висвітлювали обставини щодо руйнування або пошкодження вашого майна, слід зберегти такі публікації, зробити скріншоти тощо. В подальшому такі матеріали стануть додатковим аргументом на підтвердження факту руйнування/пошкодження майна.

Додатково ви можете завантажити зібрані докази на Інтернет-сторінках https://warcrimes.gov.ua/, https://tribunal.in.ua/. В такому випадку ці докази будуть використані також для кримінального переслідування, причетних до злочинів відповідно до українського законодавства, а також у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі та в спеціальному трибуналі після його створення.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задайте мені їх у зручний для Вас спосіб.

Компенсація витрати за комунальні, громадам, що приймають переселенців.

Уряд компенсує громадам, що приймають переселенців, витрати за комунальні послуги.

10 областей України, що приймають переселенців, отримають компенсацію з держбюджету на оплату комунальних послуг. Відповідне рішення ухвалив уряд на засіданні 11 березня.

Згідно з рішенням, уряд відшкодує комунальні витрати бюджетам громад, які безкоштовно приймають переселенців. Право на компенсацію комунальних витрат можуть отримати громади, які дали безкоштовний прихисток переселенцям у муніципальних будівлях та приміщеннях (школи, садочки тощо).

Йдеться про компенсацію витрат на теплопостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання, купівлю дров, палетів та вугілля.

Що потрібно для компенсації

Щоб отримати відшкодування громадам необхідно подати заяву до військової адміністрації та чеки або скан-копії, що підтверджують оплату комунальних послуг, не пізніше третього робочого дня після звітного місяця.

Військові адміністрації надсилатимуть Мінрегіону відповідні дані по громадах, а Мінрегіон буде готувати акт уряду про виділення коштів.

Коли почне діяти ця программа

Подати заявку на відшкодування можна буде з 1 квітня.

Відшкодовуватися будуть витрати на комунальні послуги, що надані з 1 березня 2022 року. Тобто вже на початку квітня громади зможуть подати заявки на відшкодування.

Особисто хочу подякувати всім хто гостинно приймає переселенців, які були вимушені покинути свої домівки через активні бойові дії! І з розумінням ставляться до чужого горя.

Наприклад, Закарпаття прийняло десь близько 100 тис. переселенців з різних регіонів України.

Ще раз хочу нагадати, що чоловіки віком від 18 до 60 років після приїзду зобов’язані стати на облік у військомат.

Навантаження на громади, які приймають переселенців, особливо там, де багато внутрішньо-переміщених осіб, збільшилось у рази.

Давайте у цей тяжкий час об’єднуватися та допомагати один одному!

Все буде Україна!

За консультацією можете звертатися до мене, я залюбки допоможу.

Ставки судового збору з 01.01.2022

Поняття «судовий збір» міститься у Законі України “Про судовий збір”, відповідно до ст. 1 якого під судовим збором розуміється – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Особливістю судового збору є те, що останній підлягає зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, а кошти з якого спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, забезпечення доступності приміщень судів, доступності інформації, яка розміщується в суді для осіб з інвалідністю.

Ставки цього збору залежать від розміру прожиткового мінімуму для працездатного населення як одиниці виміру бази оподаткування.

А тому, хоча і ставки цього збору визначені у законі та є змішаними (є абсолютна та відносна ставки податку), їх розмір та порядок справляння щорічно змінюється залежно від розміру одиниці виміру бази оподаткування – прожиткового мінімуму для працездатного населення. Щорічно, в залежності від розміру прожиткового мінімуму, як правило і збільшується, фактичний розмір цього збору в абсолютній ставці судового збору.

I. Порядок формування судового збору у 2022 році.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно у 2022 році суми судового збору зростуть у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, оскільки статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», який набере чинності з 01.01.2022 року, установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня – 2481 гривня. Отже, від цієї суми будуть обраховані ставки судового збору у наступному календарному році. 

За подання до суду цивільної юрисдикції:
1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
юридичною особою1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2481 грн. і не більше 868 350 грн.
фізичною особою або фізичною особою – підприємцем1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1 відсоток ціни позову, але не менше 992,40 грн. та не більше 12 405 грн.
2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб992,40 грн.
3) позовної заяви:
про розірвання шлюбу0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб992,40 грн.
про поділ майна при розірванні шлюбу1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1 відсоток ціни позову, але не менше 992,40 грн. та не більше 7 443 грн.
4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб1240,50 грн.
фізичною особою0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб496,20 грн.
4-1) заяви про видачу судового наказу0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб248,10 грн.
4-2) заяви про скасування судового наказу0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб124,05 грн.
4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб496,20 грн.
5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
позовної заяви немайнового характеру0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб992,40 грн.
позовної заяви про відшкодування моральної шкоди1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2481 грн.
6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
фізичною особою0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб496,20 грн.
За подання до суду господарської юрисдикції:
1) позовної заяви майнового характеру1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1,5 відсотка цінипозову, але не менше 2481 грн. і не більше 868 350 грн.
2) позовної заяви немайнового характеру1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
2-1) заяви про видачу судового наказу0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб248,10 грн.
2-2) заяви про скасування судового наказу0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб124,05 грн.
3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб1240,50 грн.
4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб4962 грн.
9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб24 810 грн.
10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб4962 грн.
За подання до суду адміністративної юрисдикції:
1) адміністративного позову майнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2481 грн. і не більше 24 810 грн.
фізичною особою або фізичною особою – підприємцем1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1 відсоток цінипозову, але не менше 992,40 грн. та не більше 12 405 грн.
адміністративного позову немайнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб992, 40 грн.
2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб150 відсотківставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 37 215 грн.
3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб200 відсотківставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 49 620 грн.
5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб744, 30 грн.
За видачу судами документів:
1) за повторну видачу копії судового рішення0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу7,44 грн. за кожний аркуш паперу
4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб74,43 грн.
5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України “Про доступ до судових рішень”0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії7,44 грн. за кожний аркуш копії
6) за виготовлення копій документів, долучених до справи0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії7,44 грн. за кожний аркуш копії
5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб496,20 грн.

II. Як можна знизити ставку судового збору?

Разом з тим, законодавством передбачена приємна опція для осіб, які звертаються до суду, а саме ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Йде мова про подання документів за допомогою підсистеми «Електронний суд».

III. За подання яких документів не сплачується судовий збір?

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» закріплено вичерпний перелік заяв та скарг за подання до суду яких не потрібно сплачувати судовий збір, такі наприклад як: заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;заяви про поворот виконання судового рішення;заяви про винесення додаткового судового рішення;заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інші випадки.

IV. Категорії осіб, звільнені від сплати судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 

-позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

-позивачі – у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

-позивачі – у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

-позивачі – у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо;

V. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

З таких ж підстав, суд може зменшити особі розмір судового збору або звільнити її від його сплати за вмотивованим клопотанням із доданими до нього доказів існування таких підстав.

VI. Окремі висновки Верховного Суду щодо сплати судового збору.

У постанові Верховного Суду від 20.12.2019 року у справі №240/6150/18 вказано, що судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов’язані з вимогами адміністративного позову, але в обов’язковому порядку мають бути вирішені судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, а розмір судового збору, який підлягає застосуванню складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі №204/8696/20-ц міститься правовий висновок, відповідно до якого позивач, який звільнений від сплати судового збору при пред’явленні позову, також звільняється від його сплати й при поданні апеляційної чи касаційної скарги, що повністю узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

У постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року у справі №560/4364/19 міститься правовий висновок, відповідно до якого за звернення до суду із заявою про судовий контроль, як і за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами розгляду такої заяви, судовий збір не справляється.

У постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №910/6968/16 вказано на те, що з 01.09.2015 року п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у новій редакцій, відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак такі пільги не поширюються на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Джерело: “ЛІГА ЗАКОН”

Послуги адвоката.

Відсторонення від роботи за відмову від участі в медичних експериментах (щеплення від COVID-19)

Відсторонення від роботи за відмову від участі в медичних експериментах, таку справу розглянув Іллічівський міський суд Одеської області. Справа № 501/4438/21 про скасування наказу про відсторонення за відмову від участі в медичних експериментах (щеплення від COVID-19) та поновлення на роботі. Так, рішенням суду позов задоволено повністю….

Це рішення суду першої інстанції, думаю, що далі буде продовження, але дуже цікаве рішення.

Судом задоволено позов невакцинованої керівниці гуртка, яку було відсторонено від роботи. Іллічівський міський суд Одеської області зазначив, що лікарські засоби від коронавірусної хвороби знаходяться в стадії клінічного випробовування на пацієнтах з метою дослідження їх ефективності та безпечності.

Дослідивши накази МОЗ (№1576 від 27.07.2021р., №1585 від 29.07.2021р., №1599 від 29.07.2021р., №1709 від 10.08.2021р., №2148 від 04.10.2021р), суд дійшов висновку, що лікарські засоби від коронавірусної хвороби Covid-19 знаходяться в стадії клінічного випробовування на пацієнтах з метою дослідження їх для оцінки на ефективність та безпечність.

Відтак, в сенсі статей 3, 28 Конституції України, клінічні випробування на громадянах лікарських засобів без їх вільної згоди з застосуванням будь-яких засобів примусу є протизаконним.

суть справи

До суду звернулася керівниця гуртка у Центрі дошкільної освіти Чорноморської міської ради Одеського району. Її 8 листопада 2021 року було відсторонено від роботи без збереження зарплати, оскільки жінка відмовилася від щеплення проти Covid-19.

З судового рішення вбачається, що позивачка направила директору закладу та начальнику відділу освіти заяви з посиланнями на норми матеріального права про відмову від участі в медичних експериментах (щеплення від Covid-19). Тому позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати наказ керівника Центру дошкільної освіти про її відсторонення.

В цьому рішенні, за результатами розгляду справи, суд зробив кілька дуже резонансних висновків. По-перше, в Україні не введено карантин, як того вимагає законодавство. Суд наголосив, що законною і такою, що не суперечить Конституції України, є така процедура введення в Україні карантину: президент видає указ про введення надзвичайного стану. Верховна Рада затверджує цей указ. Указ набуває чинності. Головний санітарний лікар направляє в міністерство охорони здоров`я подання щодо звернення до Кабінету міністрів з пропозицією про запровадження карантину. Міністерство охорони здоров`я порушує перед Кабміном питання про встановлення карантину. Кабінет міністрів запроваджує карантин, який набуває чинності. При цьому, всі чотири дії є обов`язковими і хронологічними. Тобто, до виконання першої та другої дії, четверта відбутись не може.

Судом зазначено: «Як відомо, надзвичайний стан в Україні не введено. Відповідно, станом на цей момент головний санлікар ще не отримав повноважень ініціювати карантин, а у Кабінеті міністрів не було підстав встановлювати карантин. Відтак, слід стверджувати, що в правовому полі чинного законодавства України карантин не введено.

Таким чином, діюча Постанова КМУ від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами внесеними Постановою КМУ від 20.10.2021р. № 1096 про введення карантину є незаконною і не підлягає виконанню.»

Окрім того, враховуючи ту обставину, що наказ МОЗ України за № 2153 від 04.10.2021р. «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники, яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» запровадженого на період дії карантину, встановленого у незаконний спосіб Постановою Кабінетом Міністрів України від 09.12.2020р. за №1236, наказ МОЗ є незаконний і не підлягає виконанню.

Також в рішенні, є посилання на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 січня 2021 року № 2361 «Вакцини проти Covid-19: етичні, юридичні та практичні міркування».

В якій зазначено: «Забезпечити, щоб громадяни були проінформовані про те, що вакцинація не є обов`язковою і що ніхто не піддається політичному, соціальному чи іншого тиску з метою зробити собі вакцинацію, якщо вони не хочуть робити це самі».

Послуги адвоката у справах про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

СКАНДАЛЬНУ РЕКЛАМУ ПІЦЕРІЇ З МЕМОМ ІЗ ПОРНО СУДИ ВИЗНАЛИ ДИСКРИМІНАЦІЙНОЮ

Скандальну рекламу доведеться видалити.

2 грудня 2021 року ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД виніс постанову, якою залишив в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 у справі №460/7768/20 без змін.

Згідно з винесеним рішенням, реклама має всі ознаки дискримінації та явні натяки сексуального характеру, що абсолютно не пов’язано з об’єктом реклами – піцею – та порушує закон України “Про рекламу”. Тепер піцерії все ж таки доведеться видалити рекламний ролик і виплатити 5 083,00 гривень штрафу.

кадр зі скандальної реклами
кадр зі скандальної реклами

Цей кадр – карикатурна копія на момент із порнофільму, який кілька років тому став вірусним. У ньому також присутня білявка з п’ятьма темношкірими чоловіками, білий диван та сині подушки.

кадр з фільму

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 7 Закону України “Про рекламу” реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про рекламу” у рекламі забороняється використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами.

Таким чином апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що реклама містить відверті натяки на сексуальні стосунки, що жодним чином не пов`язано з об`єктом реклами (піцою) та особливостями його використання. Фрази «ого, який великий!», «вас так багато…», «…давайте всі одразу» та особливості ракурсу зйомки дівчини, що стоїть на дивані на колінах перед п`ятьма чоловіками та їсть різні шматки піци з рук чоловіків виключно ротом, без використання власних рук, вказують на дискримінаційний характер реклами за ознакою статі – натякають на нижчу, ніж чоловіка, роль жінки у соціальному, економічному і культурному житті.

В матеріалах справи наявний висновок експерта, складений внаслідок проведення експертизи, призначеної ухвалою суду в межах розгляду адміністративної справи.

Глибоцький районний суд Чернівецької області затвердив угоду про визнання винуватості особи у підробленні сертифікатів про вакцинацію (№715/2332/21 від 02.11.2021)

Суд встановив, Особа на лазерному принтері роздрукувала сертифікати про вакцинацію міжнародного зразка. Чоловік не був вакцинованим. Він вніс до сертифікату відомості про вакцинацію засобом «Пфайзер-Біон». Та на документах підробив підписи чорною кульковою ручкою. Таким же чином він виготовив сертифікат про вакцинацію для своєї – невакцинованої – дружини.

Згодом, підроблені сертифікати він пред’явив на контрольно-пропускному пункті. Однак, підробку виявили. Було встановлено, що місцева обласна клінічна інфекційна лікарня (печатку якої він роздрукував) міжнародне свідоцтво про вакцинацію ні йому, ні його дружині не видавала.

У штатному розписі лікарні взагалі немає посади лікаря-терапевта. Та не працює особа зазначена на сертифікатах.

Медичний персонал даного закладу не проводить вакцинацію населення. Доступу до бази даних вакцинованих осіб не має та згідно нормативних документів такі не уповноважені видавати міжнародні свідоцтва про вакцинацію.

Визнаючи свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступків обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості із прокурором. Сторони погодилися з призначенням йому покаранням у виді 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн. (за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України) і 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України).

При поглинанні менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді штрафу – 150 НМДГ, що становить 2550 гривень.

Отже у цій справі:

Врахувавши розкаяння особи, позитивну характеристику та відсутність судимостей, а також – те що за п.1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (а кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 та 4 ст. 358 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків) та перевіривши всі необхідні обставини – суд затвердив угоду про визнання винуватості та призначив узгоджене покарання підроблювачу – штраф 2550 грн.

сертифікат про вакцинацію