Ставки судового збору з 01.01.2022

Поняття «судовий збір» міститься у Законі України “Про судовий збір”, відповідно до ст. 1 якого під судовим збором розуміється – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Особливістю судового збору є те, що останній підлягає зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, а кошти з якого спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, забезпечення доступності приміщень судів, доступності інформації, яка розміщується в суді для осіб з інвалідністю.

Ставки цього збору залежать від розміру прожиткового мінімуму для працездатного населення як одиниці виміру бази оподаткування.

А тому, хоча і ставки цього збору визначені у законі та є змішаними (є абсолютна та відносна ставки податку), їх розмір та порядок справляння щорічно змінюється залежно від розміру одиниці виміру бази оподаткування – прожиткового мінімуму для працездатного населення. Щорічно, в залежності від розміру прожиткового мінімуму, як правило і збільшується, фактичний розмір цього збору в абсолютній ставці судового збору.

I. Порядок формування судового збору у 2022 році.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно у 2022 році суми судового збору зростуть у зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, оскільки статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», який набере чинності з 01.01.2022 року, установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня – 2481 гривня. Отже, від цієї суми будуть обраховані ставки судового збору у наступному календарному році. 

За подання до суду цивільної юрисдикції:
1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
юридичною особою1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2481 грн. і не більше 868 350 грн.
фізичною особою або фізичною особою – підприємцем1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1 відсоток ціни позову, але не менше 992,40 грн. та не більше 12 405 грн.
2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб992,40 грн.
3) позовної заяви:
про розірвання шлюбу0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб992,40 грн.
про поділ майна при розірванні шлюбу1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1 відсоток ціни позову, але не менше 992,40 грн. та не більше 7 443 грн.
4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб1240,50 грн.
фізичною особою0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб496,20 грн.
4-1) заяви про видачу судового наказу0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб248,10 грн.
4-2) заяви про скасування судового наказу0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб124,05 грн.
4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб496,20 грн.
5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
позовної заяви немайнового характеру0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб992,40 грн.
позовної заяви про відшкодування моральної шкоди1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2481 грн.
6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
фізичною особою0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб496,20 грн.
За подання до суду господарської юрисдикції:
1) позовної заяви майнового характеру1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1,5 відсотка цінипозову, але не менше 2481 грн. і не більше 868 350 грн.
2) позовної заяви немайнового характеру1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
2-1) заяви про видачу судового наказу0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб248,10 грн.
2-2) заяви про скасування судового наказу0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб124,05 грн.
3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб1240,50 грн.
4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб4962 грн.
9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб24 810 грн.
10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб4962 грн.
За подання до суду адміністративної юрисдикції:
1) адміністративного позову майнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2481 грн. і не більше 24 810 грн.
фізичною особою або фізичною особою – підприємцем1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб1 відсоток цінипозову, але не менше 992,40 грн. та не більше 12 405 грн.
адміністративного позову немайнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб992, 40 грн.
2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб150 відсотківставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 37 215 грн.
3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб200 відсотківставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 49 620 грн.
5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб2481 грн.
6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб744, 30 грн.
За видачу судами документів:
1) за повторну видачу копії судового рішення0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу7,44 грн. за кожний аркуш паперу
4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб74,43 грн.
5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України “Про доступ до судових рішень”0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії7,44 грн. за кожний аркуш копії
6) за виготовлення копій документів, долучених до справи0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії7,44 грн. за кожний аркуш копії
5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб496,20 грн.

II. Як можна знизити ставку судового збору?

Разом з тим, законодавством передбачена приємна опція для осіб, які звертаються до суду, а саме ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Йде мова про подання документів за допомогою підсистеми «Електронний суд».

III. За подання яких документів не сплачується судовий збір?

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» закріплено вичерпний перелік заяв та скарг за подання до суду яких не потрібно сплачувати судовий збір, такі наприклад як: заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;заяви про поворот виконання судового рішення;заяви про винесення додаткового судового рішення;заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інші випадки.

IV. Категорії осіб, звільнені від сплати судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 

-позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

-позивачі – у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

-позивачі – у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

-позивачі – у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо;

V. Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

З таких ж підстав, суд може зменшити особі розмір судового збору або звільнити її від його сплати за вмотивованим клопотанням із доданими до нього доказів існування таких підстав.

VI. Окремі висновки Верховного Суду щодо сплати судового збору.

У постанові Верховного Суду від 20.12.2019 року у справі №240/6150/18 вказано, що судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов’язані з вимогами адміністративного позову, але в обов’язковому порядку мають бути вирішені судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, а розмір судового збору, який підлягає застосуванню складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі №204/8696/20-ц міститься правовий висновок, відповідно до якого позивач, який звільнений від сплати судового збору при пред’явленні позову, також звільняється від його сплати й при поданні апеляційної чи касаційної скарги, що повністю узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

У постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року у справі №560/4364/19 міститься правовий висновок, відповідно до якого за звернення до суду із заявою про судовий контроль, як і за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами розгляду такої заяви, судовий збір не справляється.

У постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №910/6968/16 вказано на те, що з 01.09.2015 року п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у новій редакцій, відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак такі пільги не поширюються на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Джерело: “ЛІГА ЗАКОН”

Послуги адвоката.

Відсторонення від роботи за відмову від участі в медичних експериментах (щеплення від COVID-19)

Відсторонення від роботи за відмову від участі в медичних експериментах, таку справу розглянув Іллічівський міський суд Одеської області. Справа № 501/4438/21 про скасування наказу про відсторонення за відмову від участі в медичних експериментах (щеплення від COVID-19) та поновлення на роботі. Так, рішенням суду позов задоволено повністю….

Це рішення суду першої інстанції, думаю, що далі буде продовження, але дуже цікаве рішення.

Судом задоволено позов невакцинованої керівниці гуртка, яку було відсторонено від роботи. Іллічівський міський суд Одеської області зазначив, що лікарські засоби від коронавірусної хвороби знаходяться в стадії клінічного випробовування на пацієнтах з метою дослідження їх ефективності та безпечності.

Дослідивши накази МОЗ (№1576 від 27.07.2021р., №1585 від 29.07.2021р., №1599 від 29.07.2021р., №1709 від 10.08.2021р., №2148 від 04.10.2021р), суд дійшов висновку, що лікарські засоби від коронавірусної хвороби Covid-19 знаходяться в стадії клінічного випробовування на пацієнтах з метою дослідження їх для оцінки на ефективність та безпечність.

Відтак, в сенсі статей 3, 28 Конституції України, клінічні випробування на громадянах лікарських засобів без їх вільної згоди з застосуванням будь-яких засобів примусу є протизаконним.

суть справи

До суду звернулася керівниця гуртка у Центрі дошкільної освіти Чорноморської міської ради Одеського району. Її 8 листопада 2021 року було відсторонено від роботи без збереження зарплати, оскільки жінка відмовилася від щеплення проти Covid-19.

З судового рішення вбачається, що позивачка направила директору закладу та начальнику відділу освіти заяви з посиланнями на норми матеріального права про відмову від участі в медичних експериментах (щеплення від Covid-19). Тому позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати наказ керівника Центру дошкільної освіти про її відсторонення.

В цьому рішенні, за результатами розгляду справи, суд зробив кілька дуже резонансних висновків. По-перше, в Україні не введено карантин, як того вимагає законодавство. Суд наголосив, що законною і такою, що не суперечить Конституції України, є така процедура введення в Україні карантину: президент видає указ про введення надзвичайного стану. Верховна Рада затверджує цей указ. Указ набуває чинності. Головний санітарний лікар направляє в міністерство охорони здоров`я подання щодо звернення до Кабінету міністрів з пропозицією про запровадження карантину. Міністерство охорони здоров`я порушує перед Кабміном питання про встановлення карантину. Кабінет міністрів запроваджує карантин, який набуває чинності. При цьому, всі чотири дії є обов`язковими і хронологічними. Тобто, до виконання першої та другої дії, четверта відбутись не може.

Судом зазначено: «Як відомо, надзвичайний стан в Україні не введено. Відповідно, станом на цей момент головний санлікар ще не отримав повноважень ініціювати карантин, а у Кабінеті міністрів не було підстав встановлювати карантин. Відтак, слід стверджувати, що в правовому полі чинного законодавства України карантин не введено.

Таким чином, діюча Постанова КМУ від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами внесеними Постановою КМУ від 20.10.2021р. № 1096 про введення карантину є незаконною і не підлягає виконанню.»

Окрім того, враховуючи ту обставину, що наказ МОЗ України за № 2153 від 04.10.2021р. «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники, яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» запровадженого на період дії карантину, встановленого у незаконний спосіб Постановою Кабінетом Міністрів України від 09.12.2020р. за №1236, наказ МОЗ є незаконний і не підлягає виконанню.

Також в рішенні, є посилання на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 січня 2021 року № 2361 «Вакцини проти Covid-19: етичні, юридичні та практичні міркування».

В якій зазначено: «Забезпечити, щоб громадяни були проінформовані про те, що вакцинація не є обов`язковою і що ніхто не піддається політичному, соціальному чи іншого тиску з метою зробити собі вакцинацію, якщо вони не хочуть робити це самі».

Послуги адвоката у справах про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.